Чи впевнені ви, що Друга світова війна закінчилася у 1945 році?
Кінець Другої світової війни мав принести «свободу» країнам, які постраждали від нацистської окупації, але для мільйонів людей вона не закінчилася до падіння комунізму. Влітку 1945 року багато країн Східної Європи просто змінили владу одного тирана, Адольфа Гітлера, на владу іншого — Йосипа Сталіна. Серед них і Україна. Чому так сталося? Це залишається одним з найбільш тривожних питань світової історії і лежить в основі дослідження Лоренса Ріса.
«За лаштунками війни» — це історія відносин Заходу з Йосипом Сталіним, розповідь, у якій використовуються матеріали, доступні лише з моменту відкриття російських архівів, а також свідчення очевидців цього періоду. Захопливе поєднання міжнародної політики та жахливого особистого досвіду мешканців пострадянського простору змусить вас переосмислити все, що ви знаєте про Другу світову війну.
Чому варто прочитати книжку «За лаштунками війни»?
- Документує доленосні й таємні угоди, які зробили війну можливою і спонукали до найважливіших рішень, прийнятих під час конфлікту.
- Подає вичерпні історичні портрети лідерів «великої трійки» ー Сталіна, Черчилля та Рузвельта, та показує історію Другої світової війни через призму їхніх відносин.
- Переглядає ключовий вибір, зроблений Сталіним, Черчиллем і Рузвельтом під час війни, і переконливо вказує причини, чому жителі Східної Європи просто змінили владу одного тирана на іншого.
Про Лоренса Ріса
Лоренс Ріс — автор історичних книжок на тему нацизму, Голокосту та Другої світової. Колишній керівник історичних телепроєктів на BBC TV. Лауреат Премії Пібоді, Британської книжкової премії, BAFTA та двох нагород «Еммі».
Цитати з книжки
Про Червону армію у Львові:
У культурному місті на кшталт Львова, яке було колись (нехай і провінційною) перлиною Австро-Угорської імперії, багато новоприбулих із Радянського Союзу почувалися так, немов потрапили до якоїсь казкової країни. Багато що було для них дивним. Анна Левицька бачила дружину офіцера Червоної армії, одягнену в знайдену нічну сорочку, яку називала «гарною сукнею». На базарі та сама жінка придбала нічний горщик і сказала, що купила красиву «чашу». Ходили чутки, що солдати Червоної армії носять бюстгальтери як навушники.
Про напад Радянського Союзу на Фінляндію:
Може, це й була невелика війна в далекій країні, проте вона мала певне значення. Ця війна продемонструвала спостережливому німецькому й британському командуванню неспроможність радянських збройних сил. Німецький генштаб дійшов висновку, що «радянські “маси” не рівня армії з кваліфікованим командуванням». А у висновках британських військовиків було відверто зазначено: якщо в майбутньому німецькі війська вирішать розірвати пакт Молотова—Ріббентропа і вчинити напад на Радянський Союз, Червона армія не зможе дати відсіч».
Про депортацію кримських татар у 1944 році:
«Особливі поселення» для татар спорудили солдати НКВС. Ці поселення мало чим відрізнялися від трудових таборів, а в колючому дроті просто не було потреби. По суті, через дику місцевість і регулярні застави НКВС татари й так були увʼязнені. Їх примушували тяжко працювати на бавовняних полях, у колгоспах чи на заводах; та хоч би як вони намагалися вижити, умови були такі, що невдовзі багато хто почав помирати.
