Жорстокий принц

Головна героїня книги, Джуд, разом зі своїми сестрами ще в дитинстві потрапляє до країни Фейрі. Вона мало пам'ятає життя в людському світі, тому для неї усе що відбувається ось тут у магічній спільноті - це її світ, це її родина, це те, ким вона воліла б бути з самого дитинства. Але їй не так пощастило як її старшій сестрі, яка успадкувала магію та довголіття від батька. Вона слабка, вона смертна, у неї немає магії. А Народ, що її оточує злий, жорстокий та кровожерливий. І Джуд з близнючкою мають навчатися виживати в цьому середовищі.
У неї не великий вибір ким стати, коли вона виросте: або іграшкою, забавкою фейрі; або слухняною дружиною; або лицарем. Названий батько Джуд усе її життя готував дівчину саме до войовничого майбутнього, і саме цього прагне і сама Джуд.

Жанр фентезі для мене не те, щоб новий, але я читала не так багато книг в даному жанрі. Ця книга мені так сподобалася, що я не могла відірватися. Для декого дана історія стала найулюбленішою, для декого вона стала прохідною, дехто взагалі не взлюбив усю невиправдану жорстокість та дещо передбачувані сюжетні повороти.

Не дивлячись на те, що мені книга дуже сподобалася і я залюбки буду читати дві наступні частини, все одно були певні моменти, які мені не сподобалися в книзі.
По-перше це зав'язка у яку не віриш. Ось прийшов страшний та грізний фейрі, який просочує свій капелюх у крові убитих їм створінь, і при цьому зжалюється над дітьми, яких тільки що зробив сирітками. І як би вони не були схожі на їхню маму, яку він колись кохав, але все одно в це тяжко віриться. Також ось це сусідство магічного світу з сучасним мені ніколи в книгах не подобалося. Воно якось не вписувалося, як на мене в сюжет. Так, деяку роль відіграє, особливо в кінці книги, але якесь воно не дуже гармонійне.