0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Книжкова полиця Олени Пшеничної: авторка роману «Там, де заходить сонце» про улюблені книжки

Рубрика «Книжкова полиця», в якій автори Лабораторії діляться з читачами улюбленими книжками, продовжується! Сьогодні знайомимося ближче з Оленою Пшеничною — авторкою книги «Там, де заходить сонце». Це насичений гумором, старечою мудрістю, іронією, зворушливими спогадами та історіями роман, що перетворює читання на своєрідний «книжковий шелтер» і дає змогу поглянути на життя мешканців Будинку для літніх людей в ретроспективі історії: від часів радянської окупації до сьогоднішньої повномасштабної війни. А про улюблені книжки Олени Пшеничної детально розповідаємо у матеріалі.

Книжкова полиця Олени Пшеничної

Остання прочитана книжка

«Майстер корабля» Юрія Яновського.  Я читала й упивалася тим, як це вишукано написано, скільки в цьому тексті кінематографічності, повітря і теплого вайбу Одеси. Мені дуже подобалося в процесі читання впізнавати реальних прототипів персонажів, як от Олександра Довженка чи Іту Пензо. І вкотре утвердилася в тому, яке фантастично талановите покоління митців ми мали. Від цього гордо і боляче водночас, знаючи, як склалися їхні долі.  

Книжка, яку ви читаєте зараз

«Потяг прибуває за розкладом» Марічки Паплаускайте. Я давно знала, що Лабораторія готує книгу з історіями «залізної родини», і дуже чекала на неї. Марічка так щемко і з такою любов’ю розповідає про кожного зі своїх героїв. Укрзалізниця для мене з початку повномасштабної війни – це приклад людиноцентричності і турботи.  

Книжку, яку хочеться радити кожному

«Вибір» Едіт Еґер. Під час повномасштабної війни вона стала для мене справжньою опорою. Як ніби авторка взяла мене налякану й дезорієнтовану за руку й повела на світло, мовляв, дивись, зараз страшно, відбуваються нелюдські речі, але життя триває, і ти маєш вижити, щоби свідчити за себе й за тих, хто вже не зможе. Для мене це дуже важлива книга.

Книжка, яку ви перечитуєте чи перечитували не раз

«Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері. Я люблю цю маленьку книжечку ще з підліткового віку. Кожні кілька років перечитую і відкриваю для себе в ній щось нове. Для мене це історія про світлий сум і якусь абсолютну любов.

Книжка, яка дуже вплинула на вас чи змінила ваші погляди

Книги Івана Багряного. Це мій улюблений український письменник. Колись я прочитала «Тигроловів», «Сад Гетсиманський» й «Людина біжить над прірвою» (саме в такій послідовності) і відчула, як від тексту може закипати кров. Його тексти позбавляють ілюзій, стирають усі ці «не так однозначно» і дуже потрібні всім нам.  

Найбільш недооцінена, на ваш погляд, книжка

«Холодний Яр» Юрія Горліс-Горського. Документальний роман безпосереднього учасника холодноярського підпілля. Літопис нашої боротьби. Мені здається, що ми замало говоримо про цей важливий текст. Після його прочитання я кілька днів не могла видихнути.

Книжка, яку ви не читали і в цьому соромно зізнаватись?

«Амадока» Софії Андрухович. Я купила її якраз напередодні повномасштабного вторгнення і внесла у читацькі плани на весну 2022 року. Але після 24 лютого десь півроку взагалі не могла читати. Згодом ця здатність повернулася, проте лише відносно недовгі тексти, максимум 300-350 сторінок. Тому «Амадока» дивиться на мене з книжкової полиці й терпляче чекає, поки відбудеться моє повне читацьке відновлення.  

 Три книжки, які ви б взяли собою, якби були змушені переїхати кудись і не могли б забрати всю бібліотеку?

«Маленький принц» Екзюпері, «Людина біжить над прірвою» Багряного і «Антологію української поезії XX століття. Від Тичини до Жадана» від А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-Ги.

Яку книжку чи книжки ви плануєте/хочете прочитати?

У найближчих читацьких планах у мене «Пісня відкритого шляху» Артема Чеха. Мені дуже подобається ідея роману і його візуальне оформлення. На поличці чекає своєї черги «Освічена» Тари Вестовер. Це автобіографічна історія про життя в спільноті мормонів. А також хочу нарешті прочитати «З нами житиме еласмотерій» Романа Голубовського, з яким ми разом вчилися в Litosvita, і за книгу якого я дуже вболівала.

 Що б ви побажали читачам?

Читати, знаходити в текстах опори, рефлексувати чужі досвіди і брати з них щось для себе. У книгах багато дороговказів, їх треба лише розгледіти. Розглядайте!

Відгуки і рецензії
Поки немає коментарів
Написати коментар
Ваше Ім'я*
Ваш Email*
Введіть текст*