0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Наскільки раціональною була любов Ромео до Джульєти або 7 головних аксіом раціонального вибору

Чому неймовірні здобутки науки не звільняють людей від віри у фейкові новини, шарлатанство і теорії змови? Можливо, людина — ірраціональний вид? Знаменитий учений-когнітивіст Стівен Пінкер відкидає спокусливо прості пояснення і показує, що людство просто забуло про переваги потужних інструментів міркування, що їх ми відкрили протягом тисячоліть. «Раціональність» допоможе зрозуміти, чому навіть у сучасному світі так багато ірраціональності, і пояснить, як це можна виправити, використовуючи логіку, критичне мислення, імовірність і причиново-наслідкові зв’язки. Про сім головних аксіом раціонального вибору детально читайте у матеріалі.

Фото книги Раціональність Стівена Пінкера

Теорія раціонального вибору сягає витоків теорії ймовірності і відомої тези Блеза Паскаля (1623–1662), чому варто вірити в Бога: якщо ви вірили, а його не існує, то ви всього лиш даремно молилися; а якщо не вірили, а він таки існує, то накликали на себе його вічний гнів. У 1944 році теорію формалізували математик Джон фон Нейман і економіст Оскар Морґенштерн. На відміну від Папи Римського, фон Нейман справді міг бути космічним прибульцем: колеги обмірковували таку ідею через його неземний інтелект. Він також винайшов теорію ігор, цифровий комп’ютер, самовідтворювані машини, квантову логіку та ключові елементи ядерної зброї, а ще здійснив десятки інших проривів у математиці, фізиці й інформатиці.

Теорія раціонального вибору — не про психологічні засади людського вибору (як вибирати?) і не про нормативну етику (що слід вибирати?), а про те, що узгоджує вибір із цінностями діяча й іншими його рішеннями. Це тісно пов’язує теорію з поняттям раціональності — ухвалення рішень, які відповідають нашим цілям. Гонитва Ромео за Джульєттою є раціональною, а гонитва залізних ошурків за магнітом — ні, тому що лише Ромео обирає той шлях, який приведе до його мети. З іншого боку, ми називаємо людей «божевільними», коли вони роблять речі, які явно суперечать їхнім інтересам, наприклад, витрачають гроші на те, чого не хочуть, або бігають голяка на морозі.

Краса цієї теорії в тому, що вона ґрунтується на кількох легкозрозумілих аксіомах: загальних вимогах, які стосуються кожного, кого ми хотіли би назвати «раціональним» у процесі ухвалення рішення.

Сумірність

Для будь-яких варіантів А і В, діяч або віддає перевагу А, або віддає перевагу В, або байдужий до обох. Це може звучати безглуздо — хіба це не логічно? — але сумірність вимагає від діяча пристати до одного з трьох варіантів, хай навіть це буде байдужість. Тобто діяч ніколи не ховається за відмовкою: «Не можна порівнювати яблука та апельсини». Інтерпретуємо це як вимогу, що раціональний агент мусить цікавитися речами і віддавати перевагу одним над іншими. Ми не можемо сказати те саме про нераціональні сутності, наприклад, каміння й овочі.

Транзитивність

Якщо, порівнюючи по два варіанти, ви віддаєте перевагу А над В і В над С, то повинні віддавати перевагу А над С. Зрозуміти, чому це не обговорюється, легко. З порушника аксіоми можна безкінечно доїти гроші. Припустімо, ви віддаєте перевагу айфону над флагманським самсунгом, але доля підсунула вам останній. Пропоную вам обміняти його на новенький айфон, доплативши 100 доларів. Припустімо, що при цьому ґуґлівський піксель подобається вам навіть більше, ніж айфон. Чудово! Тоді ви точно погодитесь обміняти благенький айфон на крутіший піксель за 100 доларів комісії. І припустімо, що ви віддаєте перевагу флагманському самсунгу над пікселем — ось і нетранзитивність. Розумієте, до чого все йде. За доплату в 100 доларів я його вимінюю. Ви знову з самсунгом, збідніли на триста доларів, але готові до нового кола здирництва. Хай як ви уявляєте собі раціональність, це точно не вона.

Замикання

Оскільки Бог грає в кості й таке інше, іноді ми вибираємо не між певностями (смак морозива), а між можливостями з різними шансами (лотерейний білет). Аксіома стверджує, що діяч може розглядати як A і B, так і лотерейний білет, який пропонує A з імовірністю p, і B із заперечною ймовірністю 1 − p. Хоч результат вибору непевного варіанта неможливо передбачити, імовірності в межах теорії раціонального вибору фіксовані, як у казино. Це називається ризиком і відрізняється від невизначеності, коли діяч узагалі не розуміє шансів і чого чекати далі.

У 2002 році міністр оборони США Дональд Рамсфельд хрестоматійно пояснив відмінність:

Є відомі невідомі, тобто ми знаємо, що існують речі, яких ми не знаємо. Але є також невідомі невідомі — коли ми не знаємо, що існують речі, яких ми не знаємо.

Теорія раціонального вибору — це теорія ухвалення рішень із відомими невідомими: з ризиком, але не завжди в невизначеності.

Об'єднання

Життя підсуває нам не просто лотереї, а лотереї, призи в яких і самі можуть бути лотереями. Якщо непередбачуване перше побачення пройде добре, це приведе до другого побачення з набором нових ризиків. Поточна аксіома каже нам, що, стикаючись із серією ризикованих рішень, діяч обчислює загальний ризик відповідно до законів імовірності. Якщо в першого лотерейного білета шанс виграти один до десяти, а приз — це другий білет із шансом один до п’яти, то, приймаючи рішення, їх слід розглядати як білет з імовірністю виграшу один до п’ятдесяти. (Тут ми відмежовуємось від додаткового задоволення вдруге спостерігати за кульками в лототроні чи стирати захисний шар на білеті.) Цей критерій раціональності здається досить очевидним.

Теорія ймовірності — як обмеження швидкості або гравітація: це не просто хороша ідея, це закон.

Фото книги Раціональність Пінкер

Незалежність

Якщо ви віддаєте перевагу А над В, то за умови рівних шансів оберете лотерею з виграшем А і С, а не В і С. Тобто, коли ми додаємо до обох варіантів шанс отримати С, він не перевертає ваш попередній пріоритет з ніг на голову. Інакше кажучи, обрамлення, тобто як ви презентуєте вибір у контексті, не повинне на нього впливати. Назвіть хоч як троянду, не зміниться в ній аромат солодкий.

Раціональний діяч повинен зосередитися на виборі між альтернативами і не відволікатися на другорядні речі.

Чимало теорій раціонального вибору обов’язково включають підвид цієї аксіоми — незалежність незв’язаних альтернатив. Спрощено: якщо ви віддаєте перевагу А над В, вибираючи між ними двома, то перевага А над В має зберігатися, коли з’являється третя альтернатива С.

Послідовність

Якщо ви віддаєте перевагу А над В, тоді виберете азартну гру, в якій є шанс виграти А, а в разі невдачі отримати В, а не просто погодитеся на певність В. Половинчастий шанс кращий, ніж його відсутність.

Взаємозамінність

Це компроміс між бажанням і ймовірністю.

Якщо діяч віддає перевагу А над В і В над С, існує певна ймовірність, за якою йому стане байдуже: точно отримати В (другий пріоритет) або ризикнути отримати А (перший пріоритет) чи залишитись із С. Щоби пройнятися, почнімо з високої ймовірності: 99% виграти А і лише 1% залишитися з С. За таких шансів азартна гра значно привабливіша, ніж змиритися з В, другим пріоритетом. А ось інша крайність: 1% отримати перший пріоритет і 99% — останній. Тепер усе навпаки: краще впевнена посередність В, ніж майже абсолютний програш і С. І якщо уявити тяглість імовірностей від «майже напевно А» до «майже напевно С», як думаєте, зі спадом імовірності, ви якийсь час обирали б азартну гру, потім настав би момент байдужості, а тоді перехід до певного В?

Якщо так, то ви згодні з раціональністю взаємозамінності.

Щоб відповідати критеріям раціональності, особа, що приймає рішення, має приписати кожному результату значення за шкалою бажаності, помножити на його ймовірність і підсумувати, отримавши «очікувану корисність» цього варіанта. (У цьому контексті очікуваний означає «середньостатистичний, у довгостроковій перспективі», а не «передбачуваний», а корисність означає «такий, що має перевагу з погляду того, хто приймає рішення», не «корисний» чи «практичний».) Не обов’язково здійснювати обчислення свідомим зусиллям і з числами, їх можна відчути і підсумувати у формі аналогових почуттів. Далі той, хто приймає рішення, має вибрати варіант із найвищою очікуваною корисністю. Воно гарантовано робить його раціональним за сімома критеріями.

Раціональний вибір максимізує корисність, і навпаки.

Купити книгу Стівена Пінкера «Раціональність»

В нашому інтернет-магазині представлені книги українською у різних форматах. Паперове видання, електронна книжка чи аудіоформат — обирати лише вам. Ми видаємо нонфікшн і художні книги, книги про психологію, бізнес, суспільство та інші теми, які сьогодні є актуальними.

Більше науково-популярної літератури за посиланням на сайті книжкового інтернет-магазину laboratoria.pro

Переглянути всі книги видавництва Лабораторія можна у каталозі

Відгуки і рецензії
Поки немає коментарів
Написати коментар
Ваше Ім’я*
Ваш Email*
Введіть текст*