Стратегії спільної перемоги: презентація українського видання книги Рона Аднера «Широким поглядом»
0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Стратегії спільної перемоги: презентація українського видання книги Рона Аднера «Широким поглядом»

Завдяки Збройним силам України ми можемо активно працювати у своєму напрямку та втілювати заплановане. 28 вересня нам вдалося провести управлінську дискусію «Стратегії спільної перемоги». Подія була присвячена українському виданню книги «Широким поглядом. Нова стратегія інновацій», одного із ключових стратегів XXI століття Рона Аднера. Книга вийшла у партнерстві видавництва Лабораторія з інтелектуальною агенцією TransformWISE і компанією Caparol Україна. В рамках дискусії обговорили феномен бізнес-екосистем і складних стратегій в сучасному світі. Несподіванкою для глядачів стало відеозвернення автора книги, який висловив свою підтримку Україні. Крім цього, під час заходу відбулася благодійна акція, де всі зібрані гроші були перераховані на потреби ЗСУ через благодійний фонд «Повернися живим». Найцікавіше із дискусії публікуємо у матеріалі.

Учасники дискусії

Володимир Павелко — засновник Інтелектуальної агенції TransformWISE, співзасновник Глобального центру взаємодії в кіберпросторі (GC3), автор курсів «Стратегічне лідерство», «Моделювання систем»

Інесса Кравченко — кандидатка філософських наук, ідеологиня і власниця видавництва «Колесо Життя», співвласниця компанії «Стан Інвест Холдинг», авторка книжок і щоденників для внутрішнього розвитку

Віталій Верещагін — генеральний директор Caparol Ukraine, голова наглядової ради «Глобальний договір ООН в Україні»

Дмитро Осика — директор з інформаційних технологій ДТЕК, відповідає за Програму цифрової трансформації MODUS

Звернення Рона Аднера до українських читачів

Привіт! Я Рон Аднер – автор книжки «Широким поглядом», презентація якої відбувається сьогодні в Україні. Треба сказати, що це особлива честь, що хтось знаходить час, і особливо в цей складний період, не просто читає нову книгу чи перекладає, а ще і видає її на користь аудиторії.

За це я особливо вдячний. Захоплююча та нагальна частина для мене, яка пов’язана з цією книгою «Широким поглядом» — це не просто честь, а й можливість бути корисним у цей момент. Щоб відновлюватися у важкий час, потрібні ресурси, добра воля, нова енергія, і ми також можемо бути впевнені, що нам потрібен новий підхід до співпраці.

Концепції та інструменти, які я розробив у цій книзі, процес розширення вашого погляду – вони мають на меті допомогти переконатися, що, присвятивши свої зусилля новим продуктам, ми усуваємо сліпі зони, які надто часто супроводжують співпрацю та витрачають даремно дорогоцінний час та енергію.

Головною ідеєю цієї книги є те, щоб зробити так, щоб ви подивились за межі впровадження та побудували стратегію для всієї вашої екосистеми найважливіших партнерів. Два стовпи, які розширюють погляд – спільні інновації – бачення партнерів, які потребуватимуть інновацій, щоб ваші власні інновації мали значення, і ланцюжок впровадження – бачення партнерів, які мають вирішальне значення для вашої пропозиції цінності, але які не залежать від вас, та тому це може стати занадто помітним промахом.

Створення стратегії з урахуванням ідей, концепцій та інструментів цієї книги має вирішальне значення для того, щоб дорогоцінний ресурс, добра воля та енергія, які будуть спрямовані на інновації та перебудову, використовувалися ефективно та офіційно. Тож я дуже сподіваюся, що ідеї, які були викладені в цій книзі, стануть вам у пригоді. Будь ласка, залишайтеся в безпеці та оптимістично налаштованими на удачу. Дякую!



Володимир: Сьогодні ми будемо обговорювати ключові концепти створення цінності, управління смисловими ризиками і неочевидні партнерства. Інесо, що в книзі було найціннішим? Що вас зачепило?

Інесса: Мапа клієнтських цінностей. Кожний кейс підводив до того, де цей інструмент дозволить охопити все разом, знайти найкоротший шлях. Для мене це перекликається з тим, що саме мене привело до найкращого результату.

Володимир: Стрижнем, який об'єднує різні компанії вашого холдингу — є людське в людині. Ви починаєте говорити про людину, незважаючи в якому саме напрямку рухається той чи інший бізнес.

Інесса: Людина може рухатися з великим натхненням і народжувати інновації. Але як можна рухатися в майбутнє без щирого бажання людини, без вмотивованості?

Володимир: Мотивація з'являється всередині людини. Її принести ззовні неможливо ніякими засобами, не можна виховати її.

Інесса: Говорити про стратегії можна було, говорити про те, що потрібно зайняти позиції на ринку теж, але дивлячись на людей, я розуміла, що потрібно починати з іншого. Цей шлях не швидкий, але гарантований. На людському рівні цінності досить прості, але що вони дають? Життєву рушійну силу, яка викликає бажання, інтерес, здатність проходити крізь випробування. Мені здається, це той талант, який маємо ми — українці. Для цього важливо відчувати себе на передовій.

Володимир: У кожного тоді своя передова. Починаючи стратегію, ми не можемо її починати з моделі або механістичного підходу. Ми говоримо про роботу зі стратегії, починаючи з людини.

Інесса: І цінностей. 

Володимир: Я хочу перейти до Віталія. Людське в людині — яким чином воно дотичне у вашому бізнесі? І як проявилося в екосистемних рішеннях? 

Віталій: Бізнес — це все-таки люди. Ми віримо в мозок, але його треба розвивати через нестандартне мислення. 

Володимир: Як це нестандартне мислення?  Як до нього дійти? 

Віталій: Ми зробили проєкт Caparol Talks — розмови з різними людьми, які взагалі далеко від будівельного бізнесу.

Володимир: Яка мета була цих розмов?

Віталій:  Це запустило певні процеси. Я думаю, це показало світ або навіть бізнес зовсім з іншого боку.

Володимир: Тобто люди починають ставати людьми, працюючими над собою, коли вони виходять за межі власної компетенції. Коли ми стаємо такими людьми, ми можемо створювати кращі стратегії, які можуть дивитися ширшим поглядом. У вас виникли партнерства? Ви запрошували різних людей?

Віталій: Правило було просте: людина має любити своє діло і мати певний успіх. Ми від онлайну дійшли до повноцінної студії з оформленням і подарунками. Ми запрошували наших колег з різних країн.

Володимир: Ці розмови з різними людьми проявлялись у вас при формуванні управлінських рішень в будівельній сфері, в екосистемі будівництва або покриття?

Віталій: Деякі відповіді були, як інсайти, які сьогодні можна застосувати. Коли ми почали запрошувати наших колег з інших країн, про це почали говорити. Дійшло до того, що в центральному офісі з'явилася людина, яка має відповідати за комунікаційну трансформацію зсередини.

Володимир: Ми з вами розглядали кейси з цієї книги ще коли формували стратегію два роки тому. Сьогодні вона перекладена і осмислена з нового боку. Який з підходів в цій книзі тебе вразив?

Віталій: Коли ти читаєш, то розумієш, що це не просто теорія, а бачиш, що ми живемо по методології або ідеї з ланцюгами вже 2,5 роки. Я пам'ятаю, коли ми вийшли захищати стратегію, то перші коментарі після промови моїх колег були: «Ви зробили те, що мали зробити ми як центральний офіс!» 

Володимир: Дмитро, ви відповідаєте за ІТ, за трансформацію. Які підходи в книзі ви побачили для себе? Що з цього спільного з вашим бізнесом?

Дмитро: Я відповідаю в компанії не просто за ІТ, а за цифрову трансформацію нашого бізнесу. Задача не проста. ДТЕК — це гігант. При запуску масштабних проєктів неможливо без екосистеми партнерів. 

Володимир: Хто входить в вашу екосистему партнерів? Є холдинг, але при цьому у вас є взаємодія? Чим вона відрізняється?

Дмитро: Ми стали відкритими до світу. Все це потребувало спрощення багатьох процедур, починаючи з закупівель, завершуючи простими діями. 

Володимир: Тобто ви просто почали розмовляти з людьми?

Дмитро: При чому розмовляти не якимись абстрактними речами. Ми прибрали усі зайві шаблони і просто слухали партнерів, які приходили до нас з ідеями. Дуже важливо зрозуміти, що ви робите самі, а що делегуєте, яка цінність від вашого вкладу, яка від їхнього і чого хоче клієнт. Цей ланцюжок потрібно відстежувати. Що це нам дало? Ми реалізували низку кейсів, яких навіть не могли собі уявити. Академія ДТЕК — успішний кейс екосистеми.

Наші клієнти платять за електроенергію — беруть платіжку і йдуть в банк. Давайте зробимо щось, що дозволить платити швидше? Телеграм, WhatsApp, бот, Apple Pay, у яких можна заплатити у два кліки. Клієнт задоволений, йому тепер не треба нікуди ходити.

Володимир: А хто допомагає створювати ці рішення?

Дмитро: Екосистема. Сама платформа Apple, на якій можна платити. Інтеграційні рішення, які дозволяють інтегруватися з банківськими системами. Компанії-партнери. 

У нас є рішення, пов'язані з обстеженням лінії електропередач. Їх сотні тисяч, щодня треба слідкувати за їхнім станом. Ми вирішили застосовувати дрони лідарного сканування й фото/відео фіксацію, змогли знайти таку компанію-партнера, яка забезпечила нас дроном, який може підняти важке обладнання, нести його багато кілометрів і зняти багато інформації. Тут вступає другий партнер — система штучного інтелекту, яку треба було натренувати на визначення дефектів. Далі треба було зрозуміти, куди їхати і яку проблему усувати — потрібна була інформаційна система. Це вже розробляли ми. Продукт унікальний. Це приклад такої екосистеми, яка дозволяє у найкоротші терміни розв'язати проблему, при цьому приваблюючи партнерів. Таких кейсів у нас багато.

Володимир: Які нюанси в книзі були для вас важливими?

Дмитро: Як айтішник, я звернув увагу на технічні моменти. Мені сподобався приклад Nokia, коли компанія придумала технологію 3G. Вони хотіли бути першими, щоб захопити ринок — зробили інновацію, величезний стрибок на той час.

Володимир: Чому вона не злетіла?

Дмитро: Ринок був не готовий.

Володимир: Вони сфокусувалися на розробці продукту і не врахували ланцюжок погодження змін. Інші партнери по екосистемі мають бути готовими для інновації. 

Дмитро: Пройшло десятиліття, коли це стало можливим. На той момент не було зрозуміло навіть, як монетизувати це. У нас теж є подібні проєкти, коли ми щось впровадили, але воно йде не дуже, хоч продукт класний. 

Володимир: Це говорить про те, що ми маємо дивитися ширшим поглядом. У вас може бути шикарний продукт, але якщо не готові інші партнери, то він не просунеться на ринок. Знову повертаємося до людей. Люди не готові до того, щоб йти разом з технологіями і це гальмує всю екосистему.

Дмитро: Не тільки партнери не готові, а й клієнти. У нас схожа система з платежами. Ми впровадили систему оплати в pay box. Але воно не йде.

Володимир: Є сліпі зони. Треба розглядати ширше: хто партнери у створенні рішення, які ризики існують у кожного з партнерів і яким чином ми можемо управляти ними на кожному етапі створення цінності. 

Питання з залу: Я теж прочитав книгу і не знайшов там такого концепту як довіра. Довіра для екосистеми — це одна з базових цеглин, без якої ніяка система швидко не зможе розвиватися і не буде сталою. Автор виходить з ідеї, що всі агенти діють з точки зору win-win стратегії чи не нульової гри. В нашому суспільстві таку поведінку рідко можемо побачити. Як ви будуєте довіру з вашими партнерами?

Інесса: Це ключовий момент характерний для українського менталітету. Це є основним обмеженням. Людський розвиток пов'язаний із розширенням кордонів. Але як тільки людина це проживає, вона транслює це навколо себе у більші системи.

Дмитро: Ми виходимо з того, що стратегічне партнерство — це передусім інтерес. Коли ми говоримо про це, то навпаки зацікавлені, щоб наші партнери заробляли. В іншому випадку мотивації немає, а отже партнер нас може підвести. 

Важливо працювати з довірою у контексті команди, яка створює цей продукт. Запускаючи цифрову трансформацію, ми дійшли до висновку, що інноваційні кейси треба запускати поступово. Це мінімізує наші і партнерські ризики, знімає напругу у топменеджменту й команди, яка розуміє, що може помилитися.

Володимир: Якщо немає довіри, то немає екосистеми. Є інші адміністративні важелі, завдяки яким відбувається взаємодія. Екосистема розвивається лише тоді, коли ключові партнери між собою взаємодіють та отримують цінність з двох боків. 

Віталій: До війни я був впевнений, що в Україні слово довіра — це щось незрозуміле. Я думаю, що після буде величезний сплеск довіри до кожного з нас.

Питання з залу: В мене питання-провокація після перегляду шести лекцій Тімоті Снайдера. Він сказав, що Україна зараз — це лабораторія зі створення нових цінностей. Все, що ви перерахували, відбувається зараз. Ми говоримо про створення цінності — українці створюють нові сенси. Є ризики смислові і неочевидні партнерства спрацювали просто неймовірним чином. Чи ви задумуєтесь над тим, щоб описати кейс України? Чи є такі ініціативи? І чи це потрібно зараз робити?

Володимир: У мене такі думки є. Я поки не буду впадати в деталі, але окремі елементи створення подібної історії у мене існують. У мене є назва цієї історії. Вона називається «Для тих, кому не все рівно». Це якраз про Україну, про людей, які створюють незалежно від контексту, ідуть й реалізують своє бачення, візію і надмету. Ми творимо рішення в контексті, воно може відклалися в часі, але все рівно ми до нього приходимо. Ми самі знаємо, що сьогодні Україна стала геополітичним центром у світі і буде залишатися ним ще багато років. Коли завтра замайорить український прапор над Кремлем, все рівно ми будемо залишатися в епіцентрі. Питання лише в тому, чи зможемо це втримати? Героїчність ми показали, а системність треба доробляти. Це історія, яка відповідає стратегіям складності і неочевидні партнерства виникають у нас тут повсякчас, особливо через волонтерський рух, коли ми не могли собі навіть цього уявити. 

Питання з залу: Коли виникає екосистема у вигляді певної мережі, де кожен елемент має приблизно однакову вагу, то природно, що кожен намагається стати більше. Це відбувається за рахунок органічного зростання, злиття, поглинання. І на якомусь етапі може стати, що мережа перетворюється в Сонячну систему, коли є велике сонце і навколо обертаються невеличкі, яким не так пощастило на початку. Що з цим відбувається і чи потрібно цьому завадити?

Володимир: Джеймс Мур ввів поняття екосистеми як такої. Марко Янсіті почав говорити про ролі. Ти можеш засновувати екосистему, диктувати правила гри і управляти — бути великим сонцем. Або ти можеш бути домінатором, який входить в створену екосистему. Вона вже існує, а ти вигрібаєш цінність, яку тобі потрібно, користуючись створеними правилами, процедурами, технологічними рішеннями. Можеш бути нішевим гравцем, коли ти робиш маленькі, але унікальні продукти, які допомагають рухати цю Сонячну екосистему. Ключове тут, що ми всі взаємозалежні. Важливо усвідомити свою роль, а екосистема це там, де всім цікаво. 

Відгуки і рецензії
Поки немає коментарів
Написати коментар
Прізвище ім'я*
Email*
Введіть текст*
7 + ? = 14
Введіть капчу*