Відгуки і рецензії читачів
12.04.2024
«Навіть у відблисках перемоги більше ніколи не буде так, як раніше.»
Приємна збірка спогадів визнаного інтелектуала сучасності, історика та публіциста. Не намагаючись викликати співчуття у читача, Тоні Джадт на початку книжки розповідає, що зараз він прикутий до ліжка через хворобу Лу Геріга - нейродегеративне захворювання, яке спричиняє поступовий занепад організму. Тоні прекрасно усвідомлює етапи хвороби, знає, що на нього чекає і чим усе закінчиться. Уже позаду параліч кінцівок, а попереду - неможливість розмовляти. При цьому розум залишається ясним.
Автор, виявившись замкнутим у своїй свідомості, більшість часу перебуваючи у роздумах та спогадах, намагається зберегти та відтворити моменти з пам’яті, збудувавши для себе мнемонічне шале. Тому ця книжка - збірка надиктованих історій, те, чим бажає поділитись Тоні з читачем про себе і світ навколо.
Тут є розповіді про дитинство, післявоєнний світ, про студентські роки, дещо про сімейне життя, про роботу, віднайдення своєї справи, Лондон та Нью-Йорк і не тільки. А ще про те, як можна не присвячувати себе конкретному місцю як дому та що значить бути євреєм для Тоні Джадта, відчуваючи борг відповідальності перед минулим.
Книжка починається і закінчується у Швейцарії, у «незіпсованому селі», «де нічого не відбувається: це найщасливіше місце на землі». Це прекрасно написані мемуари, з відмінним почуттям гумору, у неперевершеному перекладі Софії Андрухович.
Приємна збірка спогадів визнаного інтелектуала сучасності, історика та публіциста. Не намагаючись викликати співчуття у читача, Тоні Джадт на початку книжки розповідає, що зараз він прикутий до ліжка через хворобу Лу Геріга - нейродегеративне захворювання, яке спричиняє поступовий занепад організму. Тоні прекрасно усвідомлює етапи хвороби, знає, що на нього чекає і чим усе закінчиться. Уже позаду параліч кінцівок, а попереду - неможливість розмовляти. При цьому розум залишається ясним.
Автор, виявившись замкнутим у своїй свідомості, більшість часу перебуваючи у роздумах та спогадах, намагається зберегти та відтворити моменти з пам’яті, збудувавши для себе мнемонічне шале. Тому ця книжка - збірка надиктованих історій, те, чим бажає поділитись Тоні з читачем про себе і світ навколо.
Тут є розповіді про дитинство, післявоєнний світ, про студентські роки, дещо про сімейне життя, про роботу, віднайдення своєї справи, Лондон та Нью-Йорк і не тільки. А ще про те, як можна не присвячувати себе конкретному місцю як дому та що значить бути євреєм для Тоні Джадта, відчуваючи борг відповідальності перед минулим.
Книжка починається і закінчується у Швейцарії, у «незіпсованому селі», «де нічого не відбувається: це найщасливіше місце на землі». Це прекрасно написані мемуари, з відмінним почуттям гумору, у неперевершеному перекладі Софії Андрухович.
