Книжкова полиця Ольги Богомаз: авторка «Весілля Настусі» про улюблені книжки

Які ж книжки читають наші автори? Продовжуємо ділитися цим з вами у нашій рубриці — «Книжкова полиця автора». Сьогодні героїнею рубрики Ольга Богомаз — копірайтерка, менеджерка з комунікацій, маркетологиня і авторка «Весілля Настусі» — роману, що вже став бестселером Лабораторії.  Про улюблені книжки Ольги Богомаз читайте у матеріалі.

Остання прочитана книжка

«Місіс Делловей» Вірджинії Вулф — модерністський роман, написаний «потоком свідомості». Не скажу, що Вулф мені дуже подобається, але розбирати її прийомчики в тексті надзвичайно захопливо.

Порада — якщо прочитаєте, знайдіть потім інформацію про альтернативну кінцівку, яка була в ранній редакції роману. 

Книжка, яку ви читаєте зараз

Зазвичай я читаю одночасно 2-3 книги різного обсягу, часто художні та нонфікш, легші й складніші. 

Зараз це роман «Колиска для кішки» Курта Воннеґута, нонфікшн «Подорож книжки. Від папірусу до кіндла» Ірене Вальєхо і «Шафа» — крихітна збірка оповідань Ольги Токарчук.

Книжку, яку хочеться радити кожному

Поки мені не траплялися «універсальні» книги, які можна рекомендувати геть усім.

Разом з тим є книжки, з якими я готова ходити за «своїми» людьми, наполегливо радити й з нетерпінням чекати, коли вони поділяться враженнями. Останнім часом це «Білий шум» Дона Делілло. Раджу прочитати книгу, потім подивитися фільм, і переконатися, що книга краще.

Книжка, яку ви перечитуєте чи перечитували не раз

На жаль, більшість таких книг залишилося в дитинстві та підлітковому віці — тоді я могла вп’яте за рік перечитувати п’єси Бернарда Шоу, романи та оповідання Марка Твена, «Автостопом по Галактиці» Дугласа Адамса або «Аристократа з Вапнярки» Олега Чорногуза. 

Поки тільки мрію, щоб у мене з’явився час не лише на читання, а й на перечитування. 

Найбільш недооцінена, на ваш погляд, книжка

В історії української літератури є періоди, коли книжки не просто недооцінювали — їх знищували фізично разом з авторами. Наприклад, коли я відкриваю для себе чергового представника «Розстріляного Відродження», мені страшенно шкода, що вони залишаються маловідомими широкому загалу.  

Книжка, яку ви не читали і в цьому соромно зізнаватись?

Таких дуже багато. Коли-небудь я прочитаю всіх лауреатів Нобелівської та інших премій, позакриваю прогалини у списку української класики. 

Ще час від часу я розумію, що для складнішої літератури мені бракує базових знань з філософії — а це теж непрочитані книги.

Три книжки, які ви б взяли собою, якби були змушені переїхати кудись і не могли б забрати всю бібліотеку?

Взяла б товстунці — «Улісс» Джойса і «Веселку тяжіння» Пінчона (їх щоразу читаєш як вперше). 

І ще «S» Дага Дорста і Дж. Дж. Абрамса — книгу, яку мені цьогоріч подарували на день народження. На сьогодні, цей роман-загадка — найкрасивіший у моїй бібліотеці. В комплекті до книжки йдуть газети, листівки, карти, фото, листи, нотатки на серветках — все це повинно допомагати читачу розгадувати ребус.

Яку книжку чи книжки ви плануєте/хочете прочитати?

У великі осінні плани входять «Книги Якова» Ольги Токарчук і «V» Томаса Пінчона (Пінчон англійською, тому читатиму я це дооооовго). Також планую прочитати 1-2 кіберпанкових романи, і з’ясувати, чому свого часу мені не зайшов кіберпанк. Почну з «Нейроманта» Вільяма Гібсона.

Що б ви побажали читачам?

Бажаю більше літератури, які дивує і розширює горизонти. Бажаю, щоб читацькі очікування ніколи не псували враження від книг. 

А ще — більше хороших перекладів класних книжок з усього світу.