Уявна сестра-близнючка Марії-Антуанетти, — уривок з автобіографічного роману «Люди з Більбао народжуються, де хочуть»

Марія Ларреа — дочка емігрантів. Вона виросла серед акторів театру, декорацій, вогнепальної зброї батька, баскського революціонера і буйного п'яниці, біля красивої мовчазної матері, під насмішки друзів. І попри все стала кінорежисеркою, закохалася, створила сім’ю і відірвалася від місця свого походження. Аж доки двадцятисемирічній Марії ворожка не сказала, що вона — не донька своїх батьків. Так доля потягнула її назад, у минуле.  І щоб дізнатися правду, Марія мусить повернутися до Більбао, міста, в якому народилася. Книга «Люди з Більбао народжуються, де хочуть» — це автобіографічний пазл, наповнений несподіваною романтикою серед болючої правди, веде лінією життя авторки — від сирітства і брехні батьків до палкої кориди, кохання і народження письменниці.

На восьмий день народження я вирішила, що стомилася й хочу таке саме свято, як і в решти одноліток. Наприкінці жовтня, за тиждень до доленосної дати, я власноруч зробила запрошення на кольоровому картоні, який поцупила в кабінетах дирекції. Як «Голлмарк», тільки ручної роботи. Я писала великими літерами. Із сердечками, зірочками, сонечками й веселкою.

ЗАПРОШЕННЯ НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ МАРІЇ
СЕРЕДА 2 ЛИСТОПАДА
АДРЕСА: ВУЛИЦЯ МІШОДЬЄР, БУДИНОК 4-А, 75002, ПАРИЖ

До того часу однокласники запрошували мене на день народження один-­єдиний раз: Мідорі святкувала восьмиріччя. Гульки влаштували в «Макдональдзі» в районі Ле-­Аль. Вигнута жовта літера «М» на червоному тлі мала на нас, дітей, такий само вплив, що й Ісус на хресті — на свідків Єгови. Я відкрила для себе чизбургер у затишному американському ресторанчику, що миттю перетворило Мідорі на мою найкращу подругу. Ця дівчинка з’явилася посеред навчального року, мов іншопланетянка. Напів’японка й напівбразилійка вона розмовляла тільки португальською. Нарешті я знайшла союзницю серед дітей Сен­Року: Мідорі теж носила спортивний костюм поміж убраних у джинси й рюшеві сукні дівчат. Кожен гість пішов зі свята з пластиковою фігуркою щасливих друзів Рональда. Я отримала Гамбурглара — викрадача бургерів, злочинця, чужинця. У смугастому чорно-­білому костюмі й супергеройській масці, яка приховувала очі, він точно був по той самий бік барикад, що і я.

***

Що ж до мого дня народження, то я мріяла, що діти співатимуть і танцюватимуть навколо мене: хотіла відсвяткувати з великою помпою. Я народилася 2 листопада, того самого дня, що й Марія-Антуанетта. Я виявила цю двоїстість в одній із небагатьох книжок нашої бібліотеки — своєрідному історичному альманаху, що був чимось середнім між біографією Че Ґевари та «Юністю Сіда». А перед книжками батько викладав свої зуби. Його ікла настільки зіпсувалися, що він вирвав їх власноруч. Тоді тато носив тільки два протези, а десяток зубів виклав рядком, наче трофеї, на чорній залізній полиці. Я мусила відсунути зіпсовані корені, щоб дістатися до книжки, яка мала допомогти мені надати сенсу власній даті народження.

Виявивши цей збіг, я подумки зробилася сестрою-­близнючкою Марії­-Антуанетти. Ми розділили моторошну дату — свято мертвих і полеглих. Ще й дурнувате подвійне ім’я: батьки назвали мене Марією­-Вікторією. Страчена на гільйотині австрійка та я, скривавлені королеви, ми гідно йшли в парі.

Коли наступного я дня роздавала запрошення, на перерві спалахнула сварка між Сандрін і Ванессою. Сандрін стверджувала, що вона бідніша за мене. Ми з Ванессою не промовили ані слова. Батьки Сандрін володіли рестораном! І «Порше»! «Так, але наша квартира дуже маленька», — заперечувала Сандрін. Ванесса виступила на мій захист: запевняла, що найзнедоленіша таки я. Я й сама заявила про це на повен голос:

— Я значно бідніша за тебе! Ти дурепа чи як?

Ванесса якось приходила до мене гратися, вона знала, де я живу, тому доповнила розповідь у найменших подробицях. «Немає „Каналь плюс“! Немає посудомийки, мікрохвильовки, відика й душу! Ти хоч усвідомлюєш? А ще вона ніколи не їздить на шкільні екскурсії!» Наполегливий захист Ванесси занурив мене в мовчазні страждання, бо насправді мені не подобалося бути бідною іспанкою, я мріяла бути багатою Сандрін. А якщо я ніколи не їздила на шкільні екскурсії, то не стільки через брак грошей, скільки через страх батьків перед лавинами й педофілами. Під час кожної такої мандрівки я залишалася в чужому класі.

Після кількох хвилин суперечки Сандрін переконалася, що мені набагато гірше, ніж їй, тож обидві дівчинки взяли по кольоровій картонці й погодилися прийти на моє свято.

Визначеного дня — у середу, 2 листопада, — я вже й забула про всю витівку. Мама повела мене у відділ іграшок «Ґалері­Лафаєтт», де я змогла вибрати, що собі хотіла. З магазину я вийшла з лялькою «Барбі» та плюшевою іграшкою «Попплз» — такою самою, як у Чиччоліни.

Додому ми бігли з подарунками в руках під холодною зливою, засліплені фарами машин на вулиці Четвертого Вересня. Перетнувши межу Мішодьєр, як і завжди, виявили тата в барі. Тримаючи пляшку кот­дю­рону, він покликав нас, щоб повідомити: вдень приходила маленька Орор зі своєю нянею. Орор стверджувала, ніби я запросила її на день народження. Але дівчинка з нянею натрапили на порожній будинок — без вечірки, без торта й без мене — і пішли собі. Я вже й забула свою фантазію про свято, виплекану сповненим нудьги й заздрощів пообіддям. Свого шматка торта я заледве торкнулася. Горло стискалося від сорому, бо подруга побачила мого батька й пішла додому, спіймавши облизня і розгнівавшись на мене. Вона розсердиться на мене, я не сумнівалася. І всю ніч уявляла сварку, що чекала на мене наступного дня. Проте однокласниця все ж лишила для мене подарунок — білий кардиган із нашивкою «Аньєс Б». Орор, донька відомої модельєрки, на стилі зналася. І була єдиною дитиною, яка повірила в мою вигадку і прийшла на запрошення.

Купити автобіографічний роман Марії Ларреа  «Люди з Більбао народжуються, де хочуть»

Більше мемуарів і біографій за посиланням на сайті інтернет-магазину laboratoria.pro

В нашому інтернет-магазині представлені книги українською у різних форматах. Паперове видання, електронна книжка чи аудіоформат — обирати лише вам. Ми видаємо нонфікшн і художні книги, книги про психологію, бізнес, суспільство та інші теми, які сьогодні є актуальними