Долорес Клейборн

Це незвичайний твір, який варто прочитати з низки причин:

1) Нестандартна форма оповідання

Роман написаний у формі монологу головної героїні, що дозволяє побачити історію очима самої Долорес, а також поринути у її світ і краще зрозуміти ті мотиви, що нею рухали.

2) Глибокий психологізм

Кінг відомий своїм вмінням розкрити психологію своїх персонажів, і "Долорес Клейборн" не є винятком. Це яскравий жіночий персонаж у його творчості, психологія якого розкривається дуже глибоко та багатогранно. Він зображує Долорес суперечливою натурою, що поєднує зовнішню силу та внутрішню крихкість. З одного боку, вона – незалежна та вольова жінка, загартована життям. Але при цьому має вразливість і здатність на самопожертву заради близьких.

3) Вічна суперечка добра і зла

Книга змушує задуматися про питання справедливості, моралі, жертовності та самовідданості, про те, наскільки людина готова піти, щоб захистити своїх близьких. І тут письменник не дає однозначних відповідей, а спонукає до самостійного осмислення морально-етичних проблем.

Зрештою, "Долорес Клейборн" - це книга, яка не тільки захоплює своїм сюжетом, а й змушує задуматися над багатьма важливими аспектами людського життя.

Рекомендую прочитати цей твір поціновувачам справжньої глибокої психологічної прози, яка залишає по собі сильне враження.

Ця історія про життя однієї жінки Долорес Клейборн, яка практично все своє життя пропрацювала доглядальницею в дуже багатої особи Віри Донован.
А тепер ця жінка мертва, і всі підозри падають на Долорес.

І так сидячи у відділку Долорес розповідає слідчим про все своє життя. Як їй працювалось у Віри, як її звинувачували у вбивстві її чоловіка і як їй жилося по тому.
І тут знову ще одна смерть.

Вся книга це якраз розповідь- сповідь Долорес Клейборн.

Що я можу сказати по книзі, мені вона сподобалася. Оця неспішна оповідь. Хоча в деяких моментах все таки була напруга. А ще автор так класно прописує почуття жінок, ніби він сидить у них в голові.
А окремо хочу написати по діалекту в книзі.
Я як починала читати, мені було не звично його чути в книзі.
Бо саме тут де я живу, цей діалект застосовують в побуті старші люди.
Оці: "А я, а я", "Вогирки", "Виділа" і багато чого іншого.
А ще деталізація, автор так класно описує кожну дрібничку, що ти все це промальовуєш, в себе в голові.
Взагалі я різні описи не дуже люблю, а тут читала і не було навіть маленького бажання перескочити абзац, другий.
Тож книга для мене була супер.