0 Кошик 0,00 грн
0 Кошик 0,00 грн

Автори Лабораторії: Нік Міллер про цінність «фонового» навчання, вагу пристрасті та роль COVID-19 у створенні книжки «Справа часу»

Продовжує рубрику автори Лабораторії Нік Міллер — людина, що підняла мистецтво пивоваріння в світі на кардинально новий рівень та вивела на великий ринок не один бізнес. В його книжці «Справа часу. Чого мене навчило мистецтво варити пиво» він описав свій наповнений випробуваннями, злетами та падіннями шлях до успішної кар’єри в компанії Meantime. Пропрацювавши в пивоварній галузі не одне десятиріччя він виніс зі своїх дій універсальні уроки, якими щедро ділиться із читачами. Про тверезий ентузіазм, можливу альтернативу пивоварінню та причини стоврення книжки — читайте в матеріалі про автора!

Фото автора книги "Справа часу" Ніка МіллераФото: The Morning Advertiser

Про ціну навчання й неоціненність досвіду

Подобається вам це чи ні, ми всі так влаштовані, що накопичуємо досвід і знання і десь їх зберігаємо; фокус у тому, щоби протягом кар’єри наглядати за цим сховищем і перевіряти, щоб усі елементи в ньому були рівномірно розподілені. Мало хто досягав успіху, «не вкладаючи часу в себе», і я знімаю перед такими людьми капелюха, але вони рідкість.

Більшість досягають успіху в бізнесі завдяки саме процесу набування досвіду та знань. Звісно, трапляються надзвичайні і талановиті чоловіки та жінки, які здатні якимось чином обійти його і здобути підприємницький успіх у короткі строки; втім, більшість бізнесменів досягають успіху після сорока, бо присвячують час опануванню потрібних навичок. Тож якщо ви молоді та амбітні, закликаю вас завжди бути допитливими і цінувати «фонове» навчання: вам може здатися, що ви навчаєтеся одному, втім у результаті опануєте щось інше. Коли в кінці важкого тижня ви почуватиметеся виснаженими, заробляючи гроші тим, що не приносить вам радості, просто розслабтеся і згадайте — колись у майбутньому отримані знання допоможуть вам зробити щось справді особливе.

Знайте міру своїй пристрасті

Я намагаюся завжди бути пристрасним, веселим і ніколи не сприймати себе надто вже серйозно. Бо якщо ви це робитимете ризикуєте зрештою просто познущатися над собою. Я захоплююся своєю роботою, звичайно в межах норми, гадаю, саме це допомогло мені залишатися приземленим під час роботи в Meantime. Я також ніколи не впадав у розпач і намагався стримувати себе в певних емоційних рамках, що не доводили до крайнощів. Коли щось летіло шкереберть (а таке траплялося, і я кілька разів поривався все кинути), воно, звісно дуже засмучувало, але в подальшому стало для мене неоціненним повчальним досвідом, на який я міг спиратися. Якщо ви занадто поспішатимете й завдаватимете собі зайвого клопоту — пропустите подібний повчальний досвід.

Загалом, якщо ви не хочете товктися на одному місці, то вам слід всерйоз захопитися чимось, або ж засмутитися через щось — у вашому житті має бути пристрасть, головне не перебільшуйте з нею. Іноді життя — це два кроки вперед і один крок назад, це спроба орієнтуватися у перспективі, в якій знаходитесь.

Про створення книжки «Справа часу»

Фото книжки Ніка Міллера "Справа часу"Протягом років кілька людей заохочували мене написати мемуари з особливим акцентом на Peroni та Meantime. Світ сидів на карантині, мене нічого не відволікало, тож я нарешті вирішив взятись за перо. Пишучи цю книжку, я мав на меті три речі:

  • розповісти про свій шлях і отримані знання;
  • показати стратегічну основу, на яку спиралися Peroni та Meantime;
  • віддати належне і подякувати людям, з якими мав приємність познайомитися і працювати. Вони, безперечно, вплинули на мене і допомогли мені на моєму шляху. Імена багатьох із них згадані у книзі.

Нічого з цього я б не зміг досягти, якби не дивовижні, кваліфіковані люди, з якими я мав задоволення працювати. Ми б не досягли успіху, якого досягли в Peroni або Meantime, без людей, які пристрасно працювали разом, заради спільної мети. Мені пощастило їх очолити.

Що, як не пиво?

Ніколи не думав про те, якою була б моя кар’єра, якби я не отримав посаду в SAB Miller… Мені направду сподобався час, проведений у SAB Miller. Якби не можливість з Meantime, я б залишився на старій роботі, а потім, можливо, навіть переїхав би за кордон. Гадаю мені було б цікаво з’ясувати, чи вдасться досягти такого ж успіху в іншій країні.

Я завжди був доволі ризиковим, тож мені приємно думати, що я все одно пройшов би свій підприємницький шлях, але в меншій компанії.

Якби я міг повернутися в минуле й почати спочатку, я б придивився до перспективи роботи в фінансовій чи технічній сферах. Нині ці галузі все ростуть і ростуть. Однак, чесно кажучи, я сумніваюся, що маю хист до такого типу бізнесу. Мені подобаються компанії, зорієнтовані на людей, тому, мабуть, я б зрештою все одно закінчив співпрацею з якимось споживчим брендом.

У матеріалі використано уривки з інтерв'ю Ніка Міллера для MB Talks

Замовити книгу «Справа часу. Чого мене навчило мистецтво варити пиво»

Більше книг про менеджмент шукайте за посиланням у книжковому інтернет-магазині laboratoria.pro

Відгуки і рецензії
Поки немає коментарів
Написати коментар
Ваше Ім’я*
Ваш Email*
Введіть текст*