Блог «Лабораторії»

Продовжуємо знайомити з авторками Лабораторії. Ольга Богомаз — письменниця-дебютантка і авторка книжки «Весілля Настусі», яка невдовзі вийде у Лабораторії. Це роман про подорож додому і спроба задокументувати у пам’яті малу батьківщину саме такою, якою її бачить авторка.  Ідея книжки виникла ще у 2014 році, коли рідне місто Ольги пережило російську окупацію. Своїми думками про назву роману, сюжет, мову героїв і локації Ольга Богомаз поділилася у матеріалі.

Біженці — хронічна проблема сучасного світу, а відколи Росія напала на Україну, це прямо зачепило й нас. Сотні тисяч людей змушені були залишити рідні домівки. Багато з них вже ніколи не повернеться, адже дому немає — війна його знищила. Нещодавно у Києво-Могилянській бізнес-школі (KMBS) відбулася презентація книги «У чужому домі» за участі автора — професора Ессекського університету Реноса Пападопулоса. Під час події говорили про травму вимушеного переміщення та шлях до її розуміння та одужання. Публікуємо найважливіші тези із дискусії.

Як змінилися читацькі запити під час війни? Чому в українських книгарнях досі продають російські книжки? І яке майбутнє чекає книговидавничу сферу України? Засновник Лабораторії Антон Мартинов став гостем проєкту «Це ніхто не буде дивитися» Емми Антонюк. Говорили про український книжковий ринок, читачів і найяскравіші анонси Лабораторії. Публікуємо найважливіше з інтерв'ю.

Гостем двадцять четвертого випуску подкасту Лабораторія нонфікшн став Віктор Андрусів — колишній радник міністра внутрішніх справ та Офісу Президента, засновник Київської школи державного управління ім. Сергія Нижного, а нині — військовослужбовець. Разом з ведучим Валерієм Калнишем вони говорили про книжку «Вища рівність. Правда, брехня і лідерство. Спогади директора ФБР» Джеймса Комі, етичне лідерство, культуру управління в США й Україні та відбудову інституцій в Україні після перемоги у війні. Найважливіше із розмови публікуємо в інтерв’ю.

В погоні за продуктивністю та намаганням все встигати, ми забуваємо, що для нас справді важливо. Бажання завжди досягати максимальних результатів робить нас надміру тривожними, викликає стрес і роздратування. Книжка Олівера Беркмена «Чотири тисячі тижнів» допоможе зрозуміти, що для нас є справді важливим, а що не варте і крихти нашого часу. Публікуємо уривок.

Біженці — хронічна проблема сучасного світу, а відколи росія напала на Україну, це прямо зачепило й нас. Сотні тисяч людей змушені були залишити рідні домівки. Багато з них вже ніколи не повернеться, адже дому немає — війна його знищила. Запрошуємо на презентацію книги професора Ессекського університету Реноса Пападопулоса «У чужому домі» про травму вимушеного переміщення та шлях до її розуміння та одужання, яка відбудеться і в офлайн, і в онлайн форматі.

27 лютого 2014 року над будівлями кримського уряду та парламенту автономії замість українського і кримськотатарського прапорів з'явився триколор, а на вулицях — бронетехніка й «зелені чоловічки»… Уже навесні вийде друком роман Анастасії Левкової «За Перекопом є земля. Кримський роман». Його сюжет охоплює історію Криму від 90-х років аж до анексії півострова Росією. Публікуємо уривок із книжки, події в якому відбуваються рівно 9 років тому — того ранку 27 лютого 2014 року.

Минув рік після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Наша країна не тільки вистояла, а й продовжує боротися за власну свободу. Весь цей час журналістки Reporters працюють над тим, щоб зафіксувати важливі історії й події цього складного для нас періоду. Так з'явилася книжка «77 днів лютого» — репортажі, які описують події у період між 23 лютого і 9 травня, двома символічними датами в російській мілітарній ідеології. Публікуємо уривок із книжки —  20 коротких, але болючих історій цієї війни, які зібрала Олександра Горчинська.

Здавалося, що це неможливо. Проте місяцями весь світ у прямому ефірі спостерігав, як російська армія знищує Маріуполь разом з його мешканцями. Серед тих, кому довелося пережити цей жах, була і Надія Сухорукова. Не впасти у відчай їй вдалося лише завдяки власному щоденнику, який сьогодні став книжкою  «#Маріуполь #Надія». Відверто і до болю емоційно, вона показує місто очима його мешканки. Але насамперед — демонструє силу надії, яку неможливо знищити навіть найпотужнішими бомбами. Ілюстрації до книжки створював інший мешканець Маріуполя — художник Данііл Немировський. Публікуємо уривок із видання.