Найпопулярніші книжки Лабораторії: що найчастіше купували у жовтні?

Перший фентезі квір-роман видавництва Лабораторія, революційне розслідування нацистських злочинів, антропологічне дослідження українських зимових свят, культові романи про українську ідентичність та перший том вибраної новелістики нобелівського лавреата — підбили підсумки місяця і ділимося підбіркою книжок, які найчастіше купували читачі Лабораторії. Детально про ТОП-10 жовтня читайте у матеріалі.

10

«Смерть у Венеції» та інші новели Томаса Манна

Перший том вибраної новелістики, під звучання опери Ріхарда Вагнера, відкриває новела «Трістан». Далі граційно перетікає в нерозлучну пару — «Тоніо Крегер» та «Смерть у Венеції». Життя художника в одній історії відбувається навколо подорожі з півдня на північ, в іншій — з півночі на південь. Одна подорож закінчується крихким примиренням, а інша — смертю.

А завершальним акордом першого тому стає новела «Маріо і чарівник». Оповідач описує подорож своєї сім'ї до вигаданого приморського містечка Торре ді Венере, де потрапляє на виступ фокусника і гіпнотизера, на ім'я Чіполла. Але харизматичний штукар використовує власні здібності, щоб контролювати  аудиторію у дуже жорстокий і фашистський спосіб.

9

«Нікого немає в лісі» Христина Шалак

Ця книжка розповідає про психіатрію через призму окремих історій, розказаних самими героями: про те, як жити з тим чи іншим розладом, як лікуватися і працювати у психіатричних лікарнях, як дбати про рідних, які мають психіатричні діагнози. Такі свідчення нерозривно пов’язані з особистостями оповідачів, з їх багатогранними «я» — тож ці історії в першу чергу про людей, а не про хвороби. Ще одна тема, яка виступає тлом і контекстом до ділення — складна і суперечлива історія психіатрії, і зокрема — її відображення в архітектурі, яка стає дзеркалом суспільних і медичних настроїв. 

«Чи чути звук дерева, що падає у лісі, якщо нікого немає поруч?» — це запитання запрошує стати свідками: уявно переступити поріг психіатричної лікарні, вислухати чужі переживання, побачити, як вони перестають бути незрозумілими і відлякуючими, стаючи натомість частинами загальнолюдського досвіду.

8

«Дофамінове покоління» Анна Лембке

У сучасному, перенасиченому розвагами, світі людство тікає в задоволення. Нам постійно потрібно дедалі більше приємних відчуттів, аби підтримувати нормальну життєздатність. Однак потім це переходить усі межі, і ми лишаємося наодинці з тим, від чого, власне, і тікаємо, —  з невимовним усюдисущим болем, без якого, на жаль, існування неможливе. То як бути — відмовити собі у фейсбуці, іграх, каві? 

Анна Лембке розповідає, як підтримувати баланс між болем і задоволенням, тобто органічно тримати дофамін на належному рівні. Її книжка пояснює природу залежності від різноманітних атрибутів повсякденності, а також те, як вийти з болісного стану, коли залежність уже не дозволяє людині адекватно займатися повсякденними справами. Аналізуючи особисті історії багатьох людей, які опинилися в пастці своїх дофамінових рецепторів, авторка дає надію на повноцінне життя без згубних звичок, що витрачають наш час і сили.

7

 «Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем» Юлія Мак

Дотепні спогади про літні канікули, які розгортаються в кінці 90-х — на початку нульових. Головна героїня Ірка разом зі своїми братами згадує той час, коли по мобільному розмовляли перші три безкоштовні секунди, слухали молодого Вакарчука і безсмертний хіт «Вона». Їли смачні страви у бабусі, організовували «кукурудзяну мафію» і збиралися на першу сільську дискотеку. Бешкетні брати завжди будуть поруч з Іркою: допомагатимуть полікувати розбите серце і перетворитися на «ідеальну жінку» (якою вони собі її уявляють).

«Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем» — роман про перипетії дорослішання, закоханості; спогади про дитинство, які залишаються з нами на все життя. Бо іноді зовсім  не важливо ким ми стали і як далеко опинилися від дитинства. Спогади — це те, що завжди житиме у наших серцях.

6

«Дзвінка. Українка, народжена в СРСР» Ніна Кур'ята

Ця книга про те, як це — народитися українкою в СРСР, відчути на собі спочатку радянську пропаганду і мовну дискримінацію, а потім –  упередженість земляків з інших регіонів. Створити та втримати власну ідентичність Дзвінці допомагає сім’я – саме родинні історії та сімейне виховання сіють в ній зерна сумніву стосовно того, а чи варто вірити тому, що говорять у школі, пишуть в газетах і «брешуть» по телевізору.   

Дитинство головної героїні припадає на добу пізнього Брєжнєва і початку «Перестройки», юність — на розвал Радянського Союзу та сумнозвісні дев’яності, а доросле життя — на остаточне становлення Незалежності. Переїхавши до Одеси, Дзвінка має відстоювати свою інакшість в зросійщеному середовищі, а згодом в Києві та на Заході України має доводити, що вона – така сама українка, як і ті, хто народилися по інший бік Збруча, її рідна мова – українська, і на Одещині живуть українці.

Герої книги розмовляють українською та російською мовами, подільським та галицьким діалектом – і, звісно ж, суржиком. Там є такі слова, як «клубніка», «помидора», «ґаблі», «каляфьор» і «спіжарка». Все, як у нашому житті, такому багатому на непередбачувані обставини і різноманітні культурні коди.

5

«Поговорімо про Ізраїль.Путівник для допитливих, розгублених та обурених» Деніел Сокач

Що нам треба знати про Ізраїль? На цих землях уже ціле століття триває ізраїльсько-палестинський конфлікт. З чого все почалося? Як реагує світова спільнота? Чи можливе примирення євреїв і палестинців — двох народів, які живуть в одній державі? Який урок дають ці трагічні події для України? 

Міжнародний експерт з ізраїльсько-палестинського питання і голова фонду «Новий Ізраїль» Деніел Сокач викладає непросту історію цього краю від біблійних часів до сьогодення. Об’єктивно і з повагою до обох сторін автор описує конфлікт від його зародження у XIX столітті до останніх обстрілів у травні 2021-го. Деніел Сокач пояснює, чому кожен поворот подій у цій країні привертає так багато уваги і викликає у світі стільки суперечок. Але найголовніше — відповідає на питання: «Чи можливий в Ізраїлі мир?».

4

«Під подушку чи під ялинку? Антропологічне дослідження свят» Дар'я Анцибор

Кінець року неможливо уявити без прикрашання ялинок, шарудіння подарунків, запаху мандаринів, заспіву колядок, вертепної ходи, тематичного декору і відчуття дива. Ми віримо, що до нас завітає святий Миколай і залишить гостинець. Байдуже, під подушкою, під ліжком чи на підвіконні... Згодом ми зберемося родиною на Різдво — з кутею, дванадцятьма стравами й колядками: хтось на 25 грудня, хтось іще звично на 7 січня. На Новий рік дехто, можливо, ще чекатиме на Діда Мороза, хтось на Санту, а інші просто обміняються подарунками, привітаннями й побажаннями. Але для кожного це особливий період, коли підбиваємо підсумки року, намагаємося намітити цілі на наступні 365 днів і відчути магію єднання, надії й любові.

Навколо круговерті зимових свят, окрім магічності, завжди присутні питання й історичної складової. Яких символів сповнене традиційне й сучасне українське Різдво? Чому ми чекаємо Миколая і який він має зв'язок із Сантою? Хто такий Дід Мороз і чи правда, що він — повністю продукт радянської культури? Коли українці почали прикрашати ялинку і чи можна казати, що вона заступила собою дідух? Як співіснували практики святкування Різдва у містах і в селах? Як формувалися нові канони свята під впливом радянської влади й у часи незалежності?

Зимові свята — це сімейні традиції, віра в диво, смаколики й подарунки. Ґрунтовне дослідження антропологині Дар'ї Анцибор «Під подушку чи під ялинку» допоможе вам дізнатися, як і коли ці уявлення утвердилися. 

3

 «Нацисти-мільярдери. Темна історія найбагатших династій Німеччини» Давид де Йонг

1946 року Ґюнтер Квандт, патріарх найбільш знакової промислової імперії Німеччини, яка сьогодні контролює BMW, був заарештований за підозрою у співпраці з нацистами. Сам він стверджував, що вступити в партію його змусив запеклий суперник — Йозеф Ґеббельс. І суд його виправдав. Але Квандт збрехав. І його спадкоємці, як спадкоємці інших нацистів-мільярдерів, з покоління в покоління багатшали, натомість рахунок від темного минулого лишався неоплаченим. Ці люди продовжують контролювати значну частину світової економіки і володіють культовими брендами. 

Журналіст-розслідувач Давид де Йонг розкриває правдиву історію про те, як найбагатші бізнес-династії Німеччини накопичили статки і владу, потураючи звірствам Третього Райху. Досліджуючи історичні джерела, де Йонг демонструє, як ці магнати захоплювали єврейські підприємства, експлуатували рабську робочу силу і нарощували виробництво зброї для вермахту в той час, як Європа палала. Але найбільше шокує те, як швидко після війни Захід закрив на це очі.

2

«За Перекопом є земля» Анастасія Левкова

Крим. Саме тут минуло дитинство, юність і перше кохання головної героїні роману. Саме тут вона зрозуміла, що є українкою. Ні дідусь-підполковник КДБ, ані російська кров у венах не стали цьому на заваді.

Наче орнамент, у романі переплітаються кримськотатарська культура і українська історія. На сторінках книжки читач зустрінеться з кримськими татарами, караїмами, українцями, росіянами, німцями, євреями, греками, вірменами Криму, крок за кроком відкриватиме шафи з родинними скелетами. Разом з головною героїнею та її подругою Аліє пройде шлях від їхнього дитинства – з 1990-х – аж до окупації півострова Росією в 2014-му, з екскурсами в давнішу історію Криму.

«За Перекопом є земля» — це спроба відкрити материк для півострова, а півострів для материка з незвичного ракурсу. Адже і там, і там є земля. Її варто пізнати й повернути їй цілісність.

Робота над книжкою тривала з 2012 року. З початком окупації Криму, у 2014 році, концепція змінилася. За цей час авторка взяла близько 200 інтерв'ю з більш ніж 50 кримчанами. Деталі їхніх розповідей стали частиною роману.

1

 «Відьма і вампірка» Франческа Флорес

Ава і Кає були найкращими подругами. Доки однієї ночі два роки тому вампіри не пробили магічний бар’єр, що захищав їхнє місто, і під час наступної атаки мати Кає була вбита, а Ава перетворилася на вампірку.

Маючи кожна свою мету, вони опиняються разом у проклятому лісі. Вони є найбільшою загрозою одна для одної, але також єдиною надією пройти через ліс неушкодженими. Чи вдасться їм попри різні погляди відновити стару дружбу? А, можливо, і романтичні почуття, які жевріли поміж героїнями до тієї страшної ночі?